Новорічні та Різдвяні фотоісторії – вони не про ялинки … Вони про сім’ю, про любов, про час проведений разом, про тепло та затишок … Саме тоді вони мають особливу цінність! Адже мить не повториться, діти виростуть, все зміниться, і ми теж. Але ж так хочеться запам’ятати кожну мить, проведену разом, записати її в пам’яті нестирающимися чорнилами … Але, на жаль, пам’ять влаштована так, що навіть, коли ми думаємо, що ось цей момент ми точно ніколи не забудемо, проходить час і він все ж поступово стирається… А фотографія дивовижна річ, адже, коли дивишся на фото, то занурюєшся в той день, наче він був учора, переживаєш його знову і посміхаєшся, посміхаєшся від того, що час все-таки не має тієї страшної сили і мить все-таки можна пережити ще раз, хоч і в спогадах))) Тепла і затишна Різдвяна історія для Ані, Саші і Кіри.
